Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Атаки на енергетику: Росія змінює тактику. Що задумав ворог?

[08:40 28 февраля 2024 года ] [ lb.ua, 27 лютого 2024 ]

“Якщо минулого року вони намагалися заморозити мільйони українців узимку, то цього разу вони намагаються зруйнувати нашу економіку. Вони намагаються відключити від енергосистеми наші ключові промислові регіони”, — заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков.

 Попри воєнні виклики, Україна без значних проблем наближається до завершення опалювального сезону 2023/2024. Покращала ситуація із запасами вугілля, газу теж вистачає. Грає на руку українській енергетиці і тепла погода, але ризики все ж залишаються.

Кремль зрозумів, що занурити українців у темряву цілими регіонами не вийде. Росія й далі атакує теплові станції, шахти й лінії електропередач, проте тепер діє точково.

Мета незмінна, але цілі інші 

Росіяни змінюють тактику атак на енергетику України. У цьому впевнені в українському уряді. 

Різниця між попереднім і нинішнім опалювальними сезонами очевидна. Осінь 2022 року запам’яталася масованими атаками по критично важливих об'єктах і, як наслідок, тривалими відключенням світла: при свічках доводилося сидіти подекуди кілька діб поспіль. Цього сезону ситуація інша: російські ракетні атаки по Україні були не такими потужними, насамперед через суттєве посилення нашої протиповітряної оборони. Тому масових відключень населення від електропостачання не було. Хоча перед початком опалювального сезону готуватися до такого варіанта подій українців неодноразово закликав уряд. Ще одна тенденція цього опалювального сезону — атаки “шахедів” на об'єкти інфраструктури фактично щоночі. 

Мета росіян залишається незмінною — завдати Україні щонайбільше збитків. Змінюються цілі: якщо у 2022 році Росія прагнула занурити всю Україну в темряву, то тепер діє точково. 

 

“Нещодавні напади на наш енергетичний сектор показали, що росіяни зараз мають іншу мету. Якщо минулого року вони намагалися заморозити мільйони українців узимку, то цього разу вони намагаються зруйнувати нашу економіку. Вони намагаються відключити від енергосистеми наші ключові промислові регіони”, — заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков.

Віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков під час форуму в Києві, 25 лютого 2024 р.

Фото: Макс Требухов

Віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков під час форуму в Києві, 25 лютого 2024 р.

За останні тижні зросла також кількість повітряних тривог через загрозу застосування балістичного озброєння. І здебільшого оголошують її саме для промислово розвинених регіонів України. Пояснення тут максимально просте — ці області на сході й у центрі країни потрапляють у зону ураження балістикою. І росіяни не втрачають можливості скористатися цим. 

“Є загроза, але вона може й не супроводжуватися ударом. Є інформація, що ворог може застосувати таке озброєння, це не лише балістика, але й С-300, тому такі попередження і почастішали. Ми бачимо це навіть по тих ударах, які противник почав застосовувати напередодні нового року. Там теж у статистиці більше саме балістики. Ворог намагатиметься знищити енергетику. Звичайно, немає такої концентрації ударів, як було у 2022—2023 роках, але зараз атаки теж є”, — констатував речник Повітряних сил Юрій Ігнат. 

Які регіони в найбільшій небезпеці? 

Очевидно, що під безупинними атаками залишаються прифронтові області. І об'єкти енергетики є важливими для росіян цілями. Наприклад, теплові електростанції. Під час на атаки на одну ТЕС постраждали дев'ять енергетиків. Де саме розташований об'єкт, не повідомляють, зазначили лише, що йдеться про прифронтовий регіон. 

“Четверо наших колег госпіталізовано з травмами різної тяжкості. Ще п'ятеро отримали контузії. З початку цього опалювального сезону теплоелектростанції ДТЕК були обстріляні ворогом близько 40 разів”, — інформувала компанія ДТЕК.

Фото: Укренерго

Припущення уряду про зміну ворогом тактики підтверджує атака на теплову електростанцію на Дніпропетровщині, де через російський обстріл сталася масштабна пожежа. Росіяни запустили по об'єкту кілька безпілотників за раз. Ця ТЕС є однією з найбільших в Україні. 

“Після огляду виявлено суттєве пошкодження обладнання. Енергоблоки відключилися, станція розвантажилася й припинила виробництво електроенергії. Також відключилася повітряна лінія електропередачі, що призвело до короткострокових перебоїв з електропостачанням для споживачів”, — повідомило Міністерство енергетики України. 

Утім до значних і тривалих відключень електроенергії цей обстріл не призвів. Скажімо, постачання електрики у Дніпрі відновили того самого дня. 

Саме Дніпропетровщину ворог атакує тепер особливо часто, констатували в Укренерго. За останні тижні росіяни обстріляли дві теплових станції в цій області. У компанії-операторі мереж зазначили: попри все, цього опалювального сезону графіки відключення споживачів від електропостачання не доводилося застосовувати.

“Зміна тактики росіян в атаці на енергетику цілком можлива. Ми бачимо, що під час останніх атак пошкоджені й численні лінії електропередач. Росіяни зрозуміли ось який момент: найважливіші об'єкти, вони розташовані у великих містах, які захищені ППО. Удари безпосередньо по них можуть бути неефективними. Проте якщо бити по околицях цього міста чи по району або області, то з цього можна мати не такий глобальний ефект з масовим відключенням, але збитки будуть”, — зазначив військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко

Фото: facebook/Олександр Коваленко

Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко

Зима на фініші: що із запасами газу й вугілля? 

У опалювальний сезон Україна заходила не без проблем. Особливо непокоїли запаси вугілля. За плановим графіком накопичення, який затвердив Кабінет Міністрів, не встигали. Здебільшого закиди летіли в бік державної компанії “Центренерго”. Але вже в лютому компанія відзвітувала: ситуація під контролем, запаси вугілля збільшили втричі, якщо порівнювати з опалювальним сезоном 2023 року. За даними Центру Разумкова, зараз країна накопичила понад 900 тисяч тонн. 

“Хто там волав, писав, не вірив, що опалювальний сезон ми пройдемо з вугіллям?! Звітуємо: склади заповнені вугіллям по сам дах, ТЕС спалюють менше, ніж поповнюємо, і воно все їде і їде! Причому левова частка — з державних шахт! Працюють, рідненькі!” — повідомила пресслужба Центренерго. 

Приватні ж компанії поклалися, зокрема, на імпорт вугілля. Його на власні ТЕС завозили здебільшого з Польщі, загалом 400 тис. тонн.

“До закінчення опалювального сезону ще понад два місяці. З одного боку, максимізуємо видобуток на власних шахтах. Для нас це пріоритет. У січні ввели дві нові вугільні лави, у лютому плануємо ще три. З іншого боку, накопичуємо додатковий запас міцності з імпортного палива. Уже доставили 2/3 від запланованого, постачання продовжуємо”, — розповів генеральний директор ДТЕК Енерго Ільдар Салєєв.

Генеральний директор ДТЕК Енерго Ільдар Салєєв

Фото: corum.com

Генеральний директор ДТЕК Енерго Ільдар Салєєв

Показники запасів вугілля на складах моніторить Міністерство енергетики. Причому стосується це як державних, так і приватних компаній. Якщо виникають проблеми, то до процесу долучається Нацкомісія з регулювання ринку компослуг (НКРЕКП). Регулятор пояснив: загроз для останніх місяців опалювального сезону немає, для роботи теплових станцій палива вдосталь. Порушень комісія в новому році не зафіксувала.

“Генерація працює збалансовано. Так, можуть виникати, скажімо так, непрогнозовані ситуації. А саме ракетно-бомбові удари. Ми бачимо, що останнім часом росіяни б'ють не лише по підстанціях, вони атакують і залізничні вузли на сході України. Вони також б'ють по підприємствах, які видобувають вугілля”, — зазначила членкиня Нацкомісії з регулювання ринку компослуг (НКРЕКП) Ольга Бабій.

Із запасами газу в підземних сховищах ще на початку опалювального сезону в України було куди краще, ніж з вугіллям. Державі вдалося відмовитися від імпорту блакитного палива, хоч у січні газ спалювали на теплових станціях. Тоді на блакитному паливі електроенергію виробляли щонайменше шість блоків ТЕС. Однак критичного впливу на загальні запаси це не мало. 

“У підземних сховищах зараз є понад 8.5 млрд кубометрів газу. Щоправда, від цієї цифри треба відняти буферний газ і паливо, яке належить нерезидентам. Зрештою, цього газу буде достатньо. Важливий фактор погоди. Якщо весна буде затяжною, то, можливо, знадобиться ще докупити 500 млн кубометрів. Але це теоретично, не факт, що він нам знадобиться”, — пояснив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко

Фото: lenta.ua

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко

Навіть якщо Україна й матиме потребу докупити газ за кордоном, то проблеми це не створить. Паливо на європейському ринку значно подешевшало. Ціна сягнула літнього мінімуму. Торік у лютому таку ситуацію було й годі уявити. Якщо порівнювати нинішні ціни з попередньою зимою, то вартість газу впала на половину.

“Ми повністю тримаємо систему. Маємо всі ресурси для цього — як газу, вугілля і запасів ядерного палива, так і в підготовці генерації та об’єктів передачі. Тому ми стабільно проходимо опалювальний сезон”, — підсумував міністр енергетики України Герман Галущенко

Останні тижні опалювального сезону: чи є ризики? 

Але мати достатні запаси, скажімо, газу ще не все, потрібно підтримувати належний тиск у підземних сховищах. Від цього залежить, який обсяг палива країна зможе видавати на-гора щоденно. Особливо високі ризики під час сильних морозів. Але їх на найближчі тижні синоптики не прогнозують. 

Тепла зимова погода неабияк сприяє Україні. Споживання вугілля й газу, відповідно й електроенергії, знижується. Час від часу Міністерство енергетики повідомляє, що країна має в резерві блоки ТЕС — це доволі нетипова ситуація останніх двох воєнних зим. 

“У роботі перебувають 18 блоків ТЕС і ТЕЦ. Дев'ять енергоблоків АЕС працюють в енергосистемі України. Виробництво електроенергії українськими гідроелектростанціями значно перевищує прогнозні обсяги у зв’язку з проходженням тало-дощового паводку. Споживання газу в Україні в лютому 2024-го нижче від рівня минулого року на 11 %: погодний фактор і споживання для генерації”, — розповіла ексміністерка енергетики Ольга Буславець.

Ексміністерка енергетики Ольга Буславець

Фото: reform.energy

Ексміністерка енергетики Ольга Буславець

Лютий ознаменувався для України ще однією важливою новиною: держава зуміла відновити продаж електроенергії за кордон. Оживає торгівля щонайменше з чотирма країнами: Словаччиною, Польщею, Румунією та Молдовою. 

У лютому енергетики зафіксували сталу тенденцію: експорт електроенергії перевищує імпорт. Хоча ще донедавна ситуація була зворотною. Торік доходи від продажу електроенергії до сусідніх країн скоротилися вшестеро, якщо порівнювати з 2022 роком. 

“Я не бачу тут несподіванки. Після синхронізації нашої енергосистеми з європейською це нормальне явище, яке буде розвиватися. Ці обсяги нарощуватимуться: і експорт, і імпорт. Це як перетоки електроенергії, які то збільшуються, то зменшуються, залежно від ситуації на ринку чи від потреб у той чи інший час. Прибуток малий, бо це ж не довгострокові контакти з великими споживачами Європи. Тоді можна було б казати про якийсь великий дохід. І надходження цих прибутків не є стабільним. Виникає надлишок у системі, то от ми й продаємо цю електроенергію”, — пояснив енергетичний фахівець Науково-технічного центру “Психея” Геннадій Рябцев.

Сергій БАРБУ, кореспондент “5 каналу”

 

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.