Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

2009: запам’ятайте його таким

[08:26 30 декабря 2009 года ] [ Україна молода, №245, 30 грудня 2009 ]

Країна набралася рекордних боргів. Країна не наблизилася до Європи. Однак колапсу не сталося.

Добігають останні години 2009 року. Хтось називає його останнім у “дебютному” десятилітті ХХІ віку, але така “ювілейна” лихоманка, пов’язана з приходом 2010—го, — завчасна. Друге десятиліття офіційно вітатиме лише через рік. Саме на цей рік — 2010—й — ми відкладаємо розв’язання або поглиблення економічної й політичної кризи, яка все ще тримає Україну в лабетах. Саме в цьому році відбудеться ціла купа нових виборів: президентські й місцеві — обов’язково, парламентські — можливо. Тож 2009 рік можна назвати перехідним. Так, він був дуже не простим. Країна набралася рекордних боргів. Країна не наблизилася до Європи. Однак колапсу не сталося. Українці — поодинці й сім’ями — у тільки їм притаманному стилі спромоглися встояти й навіть трохи розпустити паски після фінансових катаклізмів 2008—го. Хочеться вірити, що в цьому році залишиться все найгірше, а світло в кінці тунелю — це не вогні зустрічного поїзда.

А наразі давайте пригадаємо головні карби року 2009.

Перемога року

Український футбольний клуб уперше за часи незалежності здобув єврокубок — постарався донецький “Шахтар”, який тріумфував в останньому в історії розіграші Кубка УЄФА. У фінальному поєдинку, що відбувся у Стамбулі, команда олігарха Ріната Ахметова й тренера Мірчі Луческу перемогла бременський “Вердер” — 2:1. Обидва голи забили бразильці (Луїс Адріано та Жадсон), які й задають тон в українській команді. Ще запеклішим, ніж фінальний матч, був двобій “гірників” у півфіналі Кубка УЄФА з київським “Динамо”: чемпіон країни був змушений поступитися дорогою до вершини срібному призеру...

Війна року

У перші дні 2009—го, коли в Україні лютували 20—градусні морози, Росія перекрила нам подачу газу: за обвинуваченням у нібито розкраданні російського транзитного “блакитного палива”. Лише днями Москва визнала, що жодних крадіжок тоді не було. А “газова війна” тривала близько тижня й суттєво вплинула на більшість країн Східної, Центральної, та й Західної Європи. Масштабної гуманітарної катастрофи в Україні вдалося уникнути лише завдяки героїзму працівників “Укртрансгазу”, які спромоглися втілити неймовірне технічне рішення: увімкнути газотранспортну систему в реверсний режим і постачати газ зі сховищ заходу країни на схід. Росія втратила на цій “війні” 25 млрд. доларів та репутацію надійного постачальника газу.

Збиток року

За нинішній рік банківська система України зазнала 17 млрд. грн. прямих збитків, а найголовніше — втратила довіру населення. Головним чином — через масштабні зловживання, які стали відомі громадськості. Так, слідство намагається з’ясувати, де зникло близько 7 млрд. грн., виділених на рефінансування одного з найбільших банків — “Надра”. Проти екс—керівника банку “Надра” порушено кримінальну справу; питання є також до інших фінустанов, які за доволі підозрілих обставин стали банкрутами: “Родовід—банку”, “Укргазбанку” тощо. Експерти стверджують, що імена антигероїв не розголошують через політичну доцільність. Уряд показово підтримує на плаву та вже націоналізував деякі обрані банки, зокрема “Родовід” і “Укргазбанк”.

Закриття року

Уже більш як чотири місяці грального бізнесу в Україні офіційно не існує — він заборонений. Але амбітний і широко розрекламований намір ліквідувати “азартне зло” виявився пшиком: гральний бізнес спершу пішов у підпілля, позбавивши місцеві бюджети суттєвих надходжень, а нині — процвітає в інтернеті. Наслідки заборони невтішні — держава отримала букет серйозних проблем, які досі не вирішила: тисячі безробітних, неповернуті кошти за ліцензії (а це 65 мільйонів боргу), удар по інвестиційній привабливості. Поки ігромани освоюють комп’ютерні технології, а підприємці спокійно торгують азартом, не сплачуючи податки, державні мужі мудрують над українським Лас—Вегасом та новими правилами гри.

Фальшивка року

Чиновник такого високого рангу вперше “погорів” на підробці документів. Диплом про вищу освіту заступника голови СБУ, екс—заступника голови секретаріату Президента Андрія Кислинського було визнано фальшивим. Це підтвердила перевірка Міністерства освіти. Наступного ж дня Президент звільнив “бездипломника” з посади. До сьогодні триває слідство та розшук осіб, які допомагали Кислинському отримати “липовий” документ. Водночас цей прецедент спричинив хвилю перевірок чиновницьких дипломів: за фактами підробки документів про освіту вже порушено три кримінальні справи...

Убивство року

Усю країну сколихнув скандал, пов’язаний із безкарним пануванням у своїй “латифундії” на Кіровоградщині народного депутата від Блоку Тимошенко Віктора Лозинського. У місті Голованівськ Лозинський у компанії районного прокурора Євгена Горбенка та начальника міліції району Михайла Ковальського жорстоко побили і завдали багатьох кульових поранень місцевому мешканцю Валерію Олійнику. “Маленький українець” збирав пляшки в лісі, який належав панові Лозинському. Від отриманих ран Олійник помер. Від скандалу, що набув розголосу, Віктор Лозинський був змушений “добровільно” здати парламентський мандат (напередодні голосування ВР про позбавлення його недоторканності), а Горбенко й Ковальський позбулися посад і опинилися за ґратами. Екс—БЮТівець подався “в біги” — попри зусилля Інтерполу, його й досі не знайшли. Зате Голованівськ зітхнув трохи вільніше.

Скандал року

Такого в українській політиці ще не було: трьох народних депутатів та керівництво міжнародного дитячого центру “Артек” звинуватили в причетності до розбещення дітей. Скандал розгорівся на початку жовтня, коли подробиці делікатної справи просочилися в пресу. Дехто відразу назвав це брудною передвиборчою технологією. Проте й на кінець року ми не знаємо, чи справді до гучної справи причетні люди з депутатськими мандатами. Справжні жертви “педофілгейту” — двоє дітей, які, переживши сексуальне насилля, продовжують страждати: ходять на допити, на вулиці з’являються рідко і тільки під охороною спецназу...

Арешт року

Після майже шестирічних розшуків співробітники Генпрокуратури й СБУ таки заарештували колишнього генерала МВС Олексія Пукача, обвинуваченого у вбивстві Георгія Гонгадзе. Пукач спокійно жив із новою жінкою в селі Молочки на Житомирщині, використовуючи ім’я Петро й легенду про роботу моряком. Трьох підлеглих подільників Пукача засудили минулого року (до 12—13 років ув’язнення). Тепер час відповісти за розправу з опозиційним журналістом і самому екс—генералові. Головним питанням “справи Гонгадзе” залишається все те ж: хто замовив убивство? За деякими даними, затриманий у своїх свідченнях слідству звинуватив у причетності до “замовлення” Гонгадзе найвищих керівників держави зразка 2000 року.

Облом року

Наприкінці вересня у прямому телеефірі уряд, незважаючи на категоричний протест Президента та рішення суду, намагався продати з молотка одне з найбільших промислових підприємств — Одеський припортовий завод, аби отримати кошти для “латання” бюджетних дірок. Найбільше — 5 млрд. гривень — заплатила компанія “Нортіма”, що входить до сфери інтересів бізнесмена Ігоря Коломойського. Після оголошення переможця аукціону ініціаторка торгів, Прем’єр—міністр Юлія Тимошенко, несподівано звинуватила учасників у змові та заявила, що очікувала отримати за ОПЗ щонайменше 8 млрд. гривень. Фонд держмайна скасував результати торгів. “Нортіма” звернулася до суду, а два інші учасники аукціону також через суд досі намагаються отримати назад свої 800 млн. грн. завдатку, які їм мали повернути одразу ж після торгів.

Культурна подія року

Попри проблеми з грішми, пісенний конкурс “Дитяче Євробачення—2009” Україна провела без проблем. Через п’ять років після “дорослого” “Євробачення” на тому ж майданчику — у столичному Палаці спорту — змагалися вже найголосистіші дітлахи з 13 країн. Перше місце і почесну відзнаку “Дерево життя” здобув 14—річний голландець Ральф Мекенбах, який виконував пісню “Клік—клак”.

Іспит року

У зовнішньому незалежному оцінюванні 2009 року взяло участь понад 1,2 мільйона осіб. Мета ЗНО — урівняти шанси вступників і позбутися хабарництва при вступі до ВНЗ. Водночас освітня новація оголила безліч проблем. Це, зокрема, величезний наплив “пільговиків” на престижні спеціальності, штурмування абітурієнтами десятків вишів і факультетів одночасно (один зі спритників подав документи одразу в 63 комісії!), а відтак — складна схема зарахування, оскільки абітурієнту, який вступив одразу на кілька спеціальностей, складно визначитися з місцем навчання. У нових умовах вступу до ВНЗ ці недоліки намагалися виправити. Наскільки успішно — побачимо.

Острів року

Таки острів, а не скеля — остаточно окреслив географічний статус Зміїного Міжнародний суд ООН у Гаазі. Україна отримала нагоду відсвяткувати перемогу, адже в територіальній суперечці з Румунією Київ наполягав саме на тому, що Зміїний є саме островом, а відтак, разом із ним нашій державі має належати значний шмат нафто— й газоносного шельфу Чорного моря. Паралельно про свою перемогу в суді оголосила й Румунія — адже гаазькі служителі Феміди постановили, що острів Зміїний не може вважатися частиною прибережної лінії України при визначенні серединної лінії під час делімітації континентального шельфу та виключної економічної зони. Відтак ця лінія пролягла значно далі, ніж того вимагав Київ, урізавши територіальні вимоги України на користь сусідньої держави.

Відео року

На тлі сонячного заходу над Чорним морем стоїть вбраний у все чорне чоловічок і супить брови — таким Україна побачила президента Росії Дмитра Медведєва у його відеозверненні до Віктора Ющенка. Господар Кремля погрозливо повідомляв, що “напруга у відносинах Росії й України дійсно зашкалює”, звинувачував у цьому особисто Ющенка і зазначав, що Москва вирішила відкласти приїзд в Україну свого нового посла. Таке звернення спричинило в українському суспільстві неабиякий резонанс — недвозначний натяк на те, що Україна повинна обрати собі інше, “правильне” керівництво, викликав хвилю обурення. І, за висновками експертів, позитивно вплинув на рейтинг Ющенка.

Свинство року

Віддати “півцарства” за оксолінову мазь і марлеву пов’язку готові були українці перед загрозою підхопити страшний вірус. Паніка довкола “свинячого грипу” змусила населення масово “задрапірувати” обличчя, розмести всі протизастудні засоби в аптеках і махнути рукою на педофільні скандали у Верховній Раді. Прем’єр—міністр показово “рятувала країну”, тоннами закуповуючи “Таміфлю” й проводячи екстрені засідання Кабміну, Президент звинувачував уряд у злочинній бездіяльності, парламент виділяв кошти на боротьбу зі “смертельною заразою”. Але смертність від грипу Н1N1 виявилася у рази меншою, ніж від “звичайного”, а західна преса звинуватила Всесвітню організацію охорони здоров’я у штучному роздуванні паніки і змові з фармацевтичними компаніями.

Пиятика року

Міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко напився, влаштував скандал в аеропорту Франкфурта—на—Майні і зчепився з поліцією, жбурляючись телефоном. Такою сенсаційною новиною вразив не так своїх читачів, як українське суспільство німецький таблоїд “Більд”. Луценко заявив, що того дня випив лише кухоль пива, а від поліцейських захищав свого сина. Верховна Рада викликала міністра “на килим” і створила дві комісії з розслідування інциденту. Однак посаду Луценко не втратив, а на “Більд” подав до суду. Зрештою газета опублікувала спростування — але спростувала тільки те, що син керівника МВС України був напідпитку.

Контакт року

На звання головної “релігійної” події року в Україні могло б претендувати багатоденне “пастирське” турне нового патріарха Російської православної церкви Кіріла. Якби не було іншої, значно коротшої й менш помітної, але від того — не менш важливої акції. Дві УПЦ — Київського й Московського патріархатів — після 17—річної ворожнечі нарешті сіли за “круглий стіл” переговорів. Перший офіційний контакт двох церков на найвищому рівні відбувся на території УПЦ МП, в Києво—Печерській лаврі. Церква Московського патріархату в Україні, яка досі таврувала КП як “неканонічних розкольників”, погодилася почати діалог. Поки що йдеться про вирішення мінімальних завдань у справі залагодження великої ворожнечі. Об’єднання в Єдину помісну церкву — в далекому майбутньому, але це вже не фантастика.

Морока року

Сомалійські пірати продовжили свою лиху безкарну справу. Лише 5 лютого корсари звільнили навантажене зброєю судно “Фаїна” з екіпажем у складі 17 українців, трьох росіян та латвійця; викуп становив $3,2 млн. а вже невдовзі, 2 травня, пірати захопили судно “Аріана” із 24 нашими співвітчизниками. “Аріану” протримали ще довше, ніж “Фаїну”, аж до 10 грудня, і виторгували за неї $3,5 млн. Упродовж року траплялися й численні “менші” випадки потрапляння українських моряків у полон. Нахабність корсарів та сума їхніх “гонорарів” зростають, ефективної протидії немає, тож, не бажаючи ввести в Сомалі міжнародний військовий контингент для наведення порядку, міжнародне співтовариство продовжує непрямо фінансувати піратство.

Ідол року

“Ленін буде жити” — вирішили комуністи Києва і на власні кошти відреставрували пам’ятник Іллічу навпроти Бессарабки. За п’ять місяців до того активісти Конгресу українських націоналістів на чолі з Миколою Коханівським під покровом літньої ночі відбили комуністичному “ідолищу” руку і суттєво пошкодили обличчя. Реставратори поновили втрачене, й тепер пікет червоних із наметом охороняє статую денно і ношно, попри дощі й снігопади. Оскільки націоналісти керувалися указом Президента про ліквідацію тоталітарного спадку, то Коханівський і Ко відбулися стягненнями за дрібне хуліганство. А офіційна київська влада тим часом зняла монументи більшовикам Косіору й Петровському.

Весілля року

Королева української поп—сцени таки вийшла заміж: поклигавши після фінансової кризи і зібравши достатньо коштів, Ані Лорак та громадянин Туреччини Мурат Налкакіоглу влаштували розкішне двосерійне весілля: спершу в Києві, а потім — у готелі “Адам і Єва” в Белеку, на батьківщині нареченого.

Інші “номінанти” в цій рубриці — одруження синів Ющенка і Януковича та “вибрик” лідера КПУ Симоненка, котрий пішов від дружини до молодої журналістки.

Дмитро ЛИХОВІЙ,  Леся ШОВКУН, Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ,  Лiна ТЕСЛЕНКО,  Марина ТКАЧУК,  Олег СНІГУР, Ярослав ТРАКАЛО

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin
[2009-12-30 09:02:46] [ Аноним с адреса 212.26.143.* ]

Я не розумію регіонів, чому я та моя сім"я повинні вам вірити коли вся Україна знає, що партія регіонів заблокувалa такі важливі питання як: 1.допомога "дітям війни"; 2. обмеження максимальної пенсіії в Україні розміром в 6500 грн, замість 10-20тис.грн. ваша партія навіть звернулась до Конституційного Суду з другого питання, який нажаль зараз працює не на користь простого українця!Ганьба лукавству регіонів! Тарас [email protected]

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.