“У законах є “сірі зони” для недоброчесних “ментів”. Ігор Мазепа про тиск правоохоронців, земельні схеми та критику Зеленського

Навіть після цього Мазепа прямо не називає прізвище замовника. “Я багато часу провів, роздумуючи про цю історію. Поки що для себе не можу скласти якийсь причинно-наслідковий зв'язок”, — каже бізнесмен. Хоча ще рік тому інвестбанкір був більш категоричним, заявляючи, що в країні “вже з'явилися нові олігархи”.

Мабуть, гроші дійсно люблять тишу, якщо ти мовчиш навіть після таких ударів від опонента. Нижче — про арешт Мазепи, його візити в Офіс президента і погляди на майбутнє економіки.

Про мотиви справи проти Мазепи, зв'язок влади з правоохоронцями та зустріч в ОП

— В січні стало відомо, що Ігоря Мазепу звинувачують в участі в злочинному угрупуванні. У відповідь на це ви казали, що це приклад тиску на бізнес. Хто конкретно на вас тисне?

— По-перше, Ігор Мазепа — це бізнесмен і ніколи в житті не був кимось ще. Щодо тиску, то грубо кажучи, він був з боку деяких представників правоохоронної системи. До речі, в ній працюють і порядні люди, які чесно виконують свою роботу.

— Чи не краще чесно відповісти, що ви знаєте, але не хочете озвучувати?

— Я багато часу провів, роздумуючи про цю історію. Для себе поки що не можу скласти якийсь причинно-наслідковий зв'язок, тим більше, озвучити його на широкий загал.

— Якщо звужувати це коло, то можливо це якийсь конкретний орган в правоохоронній/силовій системі?

— Це посадові особи ДБР та прокуратури — старший слідчий (Юрій) Ковальчук та прокурор (Євгеній) Сльота. Для інформації, прямим керівником Ковальчука є (Олександр) Удовиченко (начальник Головного слідчого управління ДБР), а керівником Удовиченко — голова ДБР (Олексій) Сукачов.

— Можливо, цей орган — просто виконавець чийогось замовлення проти вас.

— В мене немає поки що підтвердження цього сценарію. Але те, що справа була сфабрикована, видно одразу по трьох критеріях. По-перше, це неспіврозмірна застава. Якщо я щось скоїв на 7 мільйонів, то як застава, про яку просили прокурори, може бути 700 мільйонів?

Далі — строк давності саме цієї справи — 10 років (землі, про які йде мова у справі проти Мазепи забудовуються з 2012 року — ЕП). А також не було жодної ухвали суду для обшуків та арештів людей!

За роки незалежності у нас в країні склався “зоопарк” законних, підзаконних нормативних актів. Я цей “зоопарк” називаю “сірою зоною” — в залежності від того, який папірець слідчий підкладе в один чи інший бік, так він потім і вирішує доброчесний ти бізнесмен чи злочинець. Саме такі “сірі зони” і є улюбленим місцем де пасуться недоброчесні “мєнти”.

В моїй підозрі, до речі, слідчий так і пише прямо: “Мазепа скористався неузгодженостями різних гілок влади, щоб придбати цю земельну ділянку”. Категорично стверджую, що нічим не скористався, я просто йшов по закону, прийшов до нотаріуса, купив за гроші землю, отримав відповідне нотаріально засвідчене свідоцтво.

Але, навіть якби я скористався неузгодженостями, то до кого це питання? До Мазепи, який просто йшов по єдиному законному шляху, або до тих державних органів влади, які це не узгодили? І ця концепція “сірих зон” — це про те поле, де і пасуться недоброчесні правоохоронці.

— З умовних 100%, скільки шансів, що ДБР прийшло до Мазепи як до засновника “Маніфест 42”, а не як до бізнесмена?

— Я не засновник “Маніфесту 42”, а один з учасників. Бо засновники “Маніфесту” це п'ять громадських організацій. Так, я не виключаю, що це може бути якоюсь реакцією правоохоронців на мою громадянську позицію.

— Навіщо вам підтримувати таку ініціативу як “Маніфест 42”?

— До того, як я туди потрапив, там вже було багато підписантів. І в кожного була, напевно, якась своя історія, чому вони підписалися. На когось тиснули, від когось вимагали гроші, ще щось. Моя персональна історія була пов'язана з Майницьким газовим родовищем, коли головне слідче управління нацполу зухвало, скоріш за все, за гроші втрутилося в звичайний комерційний спір…

— Ваша цитата щодо вашого арешту: “Ця історія не є прикладом конфлікту влади і бізнесу. Ми кажемо про недоброчесних силовиків”. Можете пояснити, як у вашому світі розрізняються влада і силовий блок, який фактично функціонує під владою?

— Ви мене вже двічі чи тричі перебили. Я хотів би розповісти про концепцію “ідеального шторму”, в якому зараз знаходиться український бізнес. Але якщо вам не цікаво…

Влада — це президент, Верховна Рада, мери якісь там, всі ті, хто обирається. А всі ці міністри, ті, хто призначається, в тому числі і правоохоронці, це — окремий пласт.

— Ми хочемо зрозуміти логіку. Беремо конкретне ДБР. Ця структура працює шість років, п'ять з них — при цій владі. Тобто, 90% свого існування ДБР працює за сьогоднішньої влади, а значить є її продуктом. Як можна відділити ДБР від влади?

— Я не знаю, продукт чи не продукт. Я не великий спеціаліст в цих підкилимних кабінетних розкладах. МВС — продукт влади чи не продукт влади, цьому МВСу вже сто років? А БЕБ — продукт влади чи не продукт влади? Немає різниці, сьогоднішньої чи вчорашньої влади.

Справа тільки в тому, що усі без виключення правоохоронні органи, створені за часів усіх влад, не мають права використовувати свої повноваження для тиску на бізнес, який працює і сплачує податки, з яких, зокрема, фінансується боротьба за нашу Незалежність.

— Питання в тому, чи не є відокремлення вами правоохоронної системи від влади, по-перше, зрозумілим інстинктом самозахисту, по-друге, намаганням не сперечатися з “усім світом”?

Після виходу з СІЗО ви в Facebook пишете: “дякую президенту за оперативну реакцію на запит бізнесу”, але ж ви розумієте, що президент Зеленський “народив” Олега Татарова, а той цементував ту правоохоронну систему, яка зараз існує, а потім ця система приходить до вас.

— Я як і дякував президенту Зеленському, так багато разів і критикував. І не виключаю, що знову буду критикувати, якщо буде за що. Якщо є за що критикувати чиновника будь-якого рівня, я критикую. Якщо є за що дякувати, я по-чесному подякував, як, до речі, багато бізнесменів подякували, що може нарешті з'явитися якийсь шанс для діалогу між платниками податків та державою.

Я та всі мої друзі дуже конструктивно налаштовані на відносини між бізнесом і владою, між бізнесом і судовою системою, між бізнесом і будь-ким.

— Це за принципом “поганий мир краще хорошої війни”?

— Ні, це через те, що у нас зараз є зовнішні екзистенційні виклики. Якщо ми зараз не згуртуємося, то програємо. До речі, я завжди був переконаний, що саме бізнес є найбільшою опорою влади, він платить податки, платить гроші людям, працевлаштовує їх, бізнесмени інвестують в нашу економіку. Бізнес найбільший союзник всіх. Особливо на фоні коли не завжди зрозуміло, коли і в якому обсязі нам очікувати допомогу від західних партнерів.

— Коли ви останній раз були в Офісі президента?

— Орієнтовно у вересні минулого року.

— Говорили з Татаровим?

— Я з ним взагалі не знайомий.

— З Ростиславом Шурмою?

— Ні. З Шурмою я бачився на конференції.

— Що він каже?

— Він каже, що все нормально.

— В нього чи в нас?

— У нього, мені здається, точно все нормально.

— З ким тоді ви зустрічались в ОП?

— Я не можу вам сказати.

Про “обнулення” історій з державною землею та хто буде наступний 

— Задача небізнесових проєктів, в яких ви берете участь, зокрема, і уже згадуваного “Маніфесту 42” — усунути прогалини в законодавстві. Давайте розберемось з цим на конкретному прикладі. Указом президента нещодавно була створена Рада з питань підтримки підприємців. Рада разом з владою працює над законопроєктом, яким хочуть врегулювати питання набуття у власність землі бізнесом у минулому.

Як ми розуміємо, буде запропонований такий собі варіант “обнулення” усіх тих історій, коли раніше земля переходила в приватні руки через певні лазівки. Наведемо приклад: 20 років український Держстат казав нам, що у держави 10 мільйонів гектарів землі, а потім виявилось, що 5 мільйонів — не державні.

Чимало землі виводилось через “схеми” з використанням механізму безоплатної приватизації, або виділення землі на учасників АТО. Тобто, цим скористалась обмежена частина людей, які обходили правила, а зараз пропонується цей процес легалізувати.

— Мільйони людей у нас отримали землю. Це ж не обмежена частина?

— Ви маєте на увазі пайовиків.

— Пайовиків. У нас орієнтовно 40 мільйонів гектарів землі в Україні.

— Ми зараз говоримо про землю, яка була роздана уже після розпаювання та яка виводилась з державної в приватну власність. На вашу думку, як цю проблему вирішити?

— А як вирішити проблему справедливої чи несправедливої приватизації? Ви кажете, що сотні тисяч або мільйони гектарів виведені в незаконний спосіб, а хтось купив їх, наприклад, у законний спосіб, і він свято в це вірить, має на руках відповідний витяг.

Це факт життя, тобто воно вже так трапилось. Ти ж не підеш розбиратися та забирати зараз те, що колись було, як там комусь здається, незаконно приватизовано в 97-му році?

— А де межа? Зараз ми пропонуємо “обнулити” всі питання по землі, а потім можемо провести аналогічне рішення по приватизації?

— Я вважаю, що приватне право власності на будь-що — це святе. Зараз, до речі, Рада підприємців в рамках своїх пропозицій виходить з ініціативою про те, якщо ти другий чи третій набувач земельного активу, або володієш ним більше трьох років і за цей час ні в кого не виникало претензій, то подальші претензії щодо цього активу по питаннях його попереднього відчуження, наприклад, кримінальні справи, тебе не стосуються.

Те саме потрібно зробить і з приватизацією, що купив колись — все, це святе.

— Можливо це не дуже релевантний приклад, але давайте перенесемо це на побутовий рівень. Вкрадений автомобіль. Він через 3 роки змінив кілька власників, а згодом знаходиться первинний власник, в якого машину вкрали. І що?

— Якщо в мене його вкрали, то я подаю відповідну заяву в поліцію одразу і в такому випадку запропоноване правило обнулення претензій через 3-річний період не діє. А якщо, протягом трьох років ніхто не поцікавився, куди ділося його авто, то як можна претендувати на нього через 10 років? Мені здається, що три роки достатньо для того, щоб розібратися, якщо є якісь претензії.

— Так, ми розуміємо, що у випадку з тіньовими способами відчуження державної землі заяви не було, тому що власник цього “автомобіля” — все населення країни, більшість якого навіть не знає про те, що втратила цю землю.

— Ні, не плутайте. Якщо це державна земля, в неї є орган, який розпоряджається, місцевий орган влади або державне підприємство, або землі запасу. В будь-якому випадку завжди є прокуратура, яка оскаржує такі дії від імені держави.

— Все одно йдеться про землю, яка опосередковано належить населенню.

— Чому вона належить населенню? Теоретично, якщо б ми писали наукову роботу, то так, ми можемо так сказати. А по факту — державі. Ми так до абсурду дійдемо, хто власник — народ, територіальна громада чи держава?

— Чи можливий в питанні легалізації всіх цих старих угод із землею консенсус між бізнесом, владою і населенням, на вашу думку? Чи реально здійснити це “обнулення”?

— Звісно, реально. Верховна Рада приймає закон і все.

— Мається на увазі, “піпл схаває” це рішення?

— А які варіанти? Інакше, скажу простіше, що в моїй ситуації може опинитися той самий “піпл”. Тільки до нього прийде не ДБР, а районний поліцейський чи прокурор і спитає: “А тобі 10 чи 15 років тому наділили земельну ділянку, і в мене є підозра, що наділили її в “сірий” спосіб”.

Таким чином, ДБР Сухачова ставить під сумнів всю систему нотаріату. Тобто не важливо, що там нотаріус чи реєстратор завірили, твоє право власності знаходиться в реєстрі, все одно може прийти ДБР і заявити, що ти щось придбав незаконно і ти злочинець.

Про “ідеальний шторм” в бізнесі, інвестиції в проєкти та чарівного “півня”

— Ваша цитата за 1 березня: “Зараз я на волі, займаюся тим, що вмію і люблю — інвестиційною діяльністю та створенням нових проєктів”. Які нові проєкти створюються?

— Наприклад, наш заміський комплекс SHELEST. Через нього кожен рік проходить 50 тисяч людей, і те, що я бачу по першому кварталу цього року, операційно ми йдемо на 50% краще, ніж минулоріч.

З огляду на це прийняли рішення збільшити номерний фонд проєкту SHELEST з сьогоднішніх 80 номерів в три рази. Тобто, я хочу, щоб через рік там в мене одночасно проживало не 160, а 500 людей. У грошах на це піде до 10 мільйонів доларів. Це так званий проєкт SHELEST Hutir.

Ще один проєкт, який ми реалізовуємо разом з партнерами — рекреаційний комплекс “Зорі” в Житомирській області. Він буде спрямований на ментальне відновлення та психологічну реабілітацію українців — в цьому полягає його соціальна складова.

Ще з партнерами реалізовую проєкт “Батарейки”. Мова йде про промислові накопичувачі енергії, завдяки яким можна буде балансувати частоту і навантаження в електричній мережі держави. Ми вже купили під це землю і зараз займаємось питанням приєднання цього проєкту до електромереж. Цей проєкт затягне десь на 12 мільйонів доларів.

Ще є плани розвитку проєктів по видобутку бурштину, бо зараз йде боротьба з росіянами за китайський ринок. Ми вже взяли в розробку другий кар’єр, можливо, купимо ще й третій.

У цементному бізнесі ми розвиваємо історію енергонезалежності, особливо децентралізованої генерації, коли генеруєш альтернативні види електроенергії.

Кожен цей проєкт це добра десяточка мільйонів доларів.

До речі, зараз є великий потенціал місцевих роздрібних інвесторів, які, наприклад, купують апартаменти в Буковелі, які готові інвестувати від 100 тисяч доларів. І я готовий запропонувати співучасть практично в кожному нащому проєкті, в який інвестую сам.

Спочатку ці інвестори зароблять з нами, а потім ми запропонуємо їм акції українських компаній, які будуть розміщуватися на українських біржах. Така моя амбіція.

— Через війну ціни на всі активи в Україні на мінімумі. Чи час зараз для інвестицій, або краще навпаки притримувати гроші?

— Хто має гроші, всі біжать в інвестиції. “Нова Пошта”, “Добробут”, “Розетка”, АТБ. Кожен цементує за собою місце. Коли закінчиться війна та прийдуть іноземні інвестори, буде велика конкуренція.

— На початку розмови ви хотіли розповісти про “ідеальний шторм”, в якому опинився український бізнес. Що з ідеальним штормом?

— Перший момент — це “сірі зони” в законодавстві, якими користуються недоброчесні “мєнти”. Наприклад, одна з концепцій “сірих зон” — це ФОП. Це легальна, законна історія — Верховна Рада прийняла податковий режим для ФОП, не розумію чому зараз БЕБ, податкова приходять до підприємців, які користуються цими ФОПами, якщо це законно? Або, наприклад, оскарження рішень по приватизації, яка пройшла у прозорий, відкритий спосіб.

Другий — це військовий час, коли країні потрібно робити рішучі кроки, наприклад, забрати майно у “медведчуків”, росіян і всяких російських церков. У цьому питанні влада дійсно спирається на правоохоронну систему, щоб реалізувати в рішучий спосіб. І я підтримую це. Але деякі “реальні мєнти” думають, що виконавши це завдання, вони купили індульгенцію у влади на те, щоб після завершення цієї важливої роботи почати кошмарити бізнес.

Третій — дуже активне скорочення економічної бази в країні. Ми бачили, як чиновники та правоохоронці роками паслися на державних компаніях, а зараз економічна база цих підприємств скорочується, тож вони йдуть доїти бізнесменів.

Це все і є ідеальний шторм для підприємця. І можливо тому бізнес так категорично відреагував на мою справу, бо кожен себе побачив на моєму місці.

— Скільки у вас зараз співробітників?

— У центральному офісі зараз до 30. На кожному з проєктів працює своя окрема команда. До війни в нас було близько 70.

— Тобто скорочення більш ніж вдвічі.

— Так. Але зараз ми розширюємось, хоча зараз дуже складно знайти адекватних людей. Ми прийшли до того, що Concorde Capital розглядає стратегію інвестування в українську освіту.

— Це означає, що економіка “скукожилась” вдвічі?

— Наш бізнес не впав, він навпаки виріс. Може, ми навчились…

— Оптимізувати витрати?

— Так. Якщо півень приходить і клює тебе в дупу, ти швидше думаєш.

Сoncorde Capital Ігоря Мазепи займається інвестиційними та брокерськими послугами, а також реструктуризацією боргів. Компанія володіє 21,5% в медичній мережі “Добробут”, стартапом з продажу сільгоспземель KupiPay, заводом “Хайдельбергцемент Україна”, компанією “Центр “Сонячне ремесло” з видобутку бурштину, часткою в платформі MakeUp, має ліцензію на видобуток газу на Львівщині. У сфері нерухомості Мазепа є власником заміського комплексу Shelest та девелопером котеджного містечка Goodlife park. У 2022 році Concorde викупив активи і нерухомість заводу “Кузня на Рибальському” у Сергія Тігіпка. У 2023 році Мазепа разом з колишнім міським головою Ірпеня, а нині забудовником Володимиром Карплюком, запустив проєкт будівництва котеджного містечка ”О.Краса” в Ірпені.

Дмитро ДЄНКОВ, Дмитро РЯСНИЙ